НЕДОПУЩЕННЯ НАСИЛЬСТВА: ЗАХИСТИМО ДІТЕЙ РАЗОМ
Насильство — одна з найсерйозніших загроз для безпеки, здоров’я та повноцінного розвитку дитини. Воно може залишати не лише фізичні травми, а й тривалі психологічні наслідки, впливати на самооцінку, поведінку, навчання, взаємовідносини з іншими людьми та подальше життя.
Жодна дитина не повинна боятися дорослих, які мають її захищати!
Що таке насильство?
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, колишнім чи теперішнім подружжям та іншими особами, визначеними законом.
Закон виділяє чотири основні форми домашнього насильства:
Фізичне насильство — побої, штовхання, удари, заподіяння тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі, залишення в небезпеці та інші дії, що завдають фізичної шкоди.
Психологічне насильство — образи, погрози, приниження, залякування, переслідування, контроль, маніпуляції, позбавлення можливості спілкуватися з близькими людьми та інші дії, які можуть спричинити емоційні страждання.
Сексуальне насильство — будь-які дії сексуального характеру без добровільної згоди, примушування до таких дій, у тому числі щодо дітей.
Економічне насильство — умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів чи іншого майна, незаконне обмеження доступу до них, позбавлення можливості користуватися власними коштами або майном тощо.
Особлива увага — дітям!
Дитина, яка стала свідком домашнього насильства, також вважається постраждалою від домашнього насильства у випадках, передбачених законодавством.
Насильство щодо дитини може проявлятися не лише у нанесенні тілесних ушкоджень.
Не менш небезпечними є:
постійні крики та приниження; образливі прізвиська; погрози вигнати з дому; залякування; надмірний контроль; ігнорування потреб дитини; позбавлення їжі, одягу або необхідної медичної допомоги як покарання; використання дитини у конфліктах між дорослими; примушування дитини приховувати факти насильства; втягнення дитини у вживання алкоголю чи наркотичних речовин; залишення малолітньої дитини без належного догляду.
Фізичне покарання не є методом виховання. Батьківство передбачає відповідальність, турботу, повагу до особистості дитини та створення умов для її безпечного розвитку.
Відповідальність за насильство
Законодавство України передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства та невиконання батьками або особами, які їх замінюють, обов’язків щодо виховання та забезпечення належних умов життя і розвитку дитини.
Залежно від обставин вчинене може тягнути адміністративну або кримінальну відповідальність.
Зокрема, законодавством передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, а систематичне домашнє насильство може мати ознаки кримінального правопорушення.
Водночас до батьків можуть застосовуватися передбачені законом заходи у разі неналежного виконання ними обов’язків щодо виховання, навчання та утримання дітей.
Не мовчіть, якщо дитина потребує допомоги
Якщо вам відомо про випадок насильства щодо дитини, не залишайтеся байдужими.
Особливо важливо звернути увагу на зміни у поведінці дитини: вона стала замкненою або надмірно тривожною; боїться повертатися додому; уникає спілкування з певними дорослими; має незрозумілі тілесні ушкодження;
різко погіршилася успішність; часто пропускає заняття; має порушення сну або харчування; демонструє агресивну чи пригнічену поведінку; розповідає про погрози, побиття, приниження чи інші небезпечні ситуації.
Ці ознаки не завжди означають, що дитина зазнає насильства, однак вони можуть свідчити про те, що дитині потрібні увага, підтримка та допомога.
Куди звертатися?
Якщо існує безпосередня загроза життю або здоров’ю, необхідно негайно звертатися до поліції за номером 102 або 112.
Також про випадки насильства щодо дітей можна повідомити відповідні служби та органи, уповноважені здійснювати захист прав дитини.
Не варто чекати, що ситуація «вирішиться сама». Насильство має властивість повторюватися та посилюватися, якщо його вчасно не зупинити.
Дитина має право на безпеку
Відповідно до Конвенції ООН про права дитини та законодавства України, дитина має право на захист від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань.
Захист дитини — це спільна відповідальність батьків, педагогів, медичних працівників, правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування, служб у справах дітей та кожного небайдужого громадянина.
Не будьмо байдужими до дитячого болю.
Не мовчи. Не виправдовуй насильство. Не залишай дитину сам на сам із проблемою.
Безпечне дитинство починається з відповідального ставлення дорослих.
Насильству немає виправдання. Дитинство має бути безпечним!
