Грип птиці: шляхи передачі, клінічні ознаки та алгоритм дій при виявлені, превентивні заходи
Швидкі темпи нарощування міжнародних коопераційних зав’язків представляють серйозну загрозу щодо занесення і розповсюдження на території України однієї з небагатьох найнебезпечніших інфекцій – грипу птиці. Вплив на птахівництво призводить до суттєвих економічних збитків (знищення поголів’я птиці, накладення карантинних та інших обмежувальних заходів, заборона торгівлі, додаткові ветеринарно-санітарні заходи) як в розвинених країнах, так і у країнах, що розвиваються.
У новому тисячолітті хвороба стала однією з основних причин занепокоєння ветеринарних і медичних фахівців усього світу. Особливе місце грип займає як трансвидовий патоген (можливість деяких вірусів грипу (особливо високопатогенних) долати міжвидовий бар’єр), який здатний спричинити виникнення нового пандемічного варіанту вірусу та пандемію «пташиного грипу» в людей з тяжкими наслідками.
Останнім часом епізоотична ситуація щодо цього захворювання суттєво погіршилася, про що свідчать численні спалахи у Великій Британії та ЄС у результаті найбільшого спалаху пташиного грипу в історії знищили близько 48 мільйонів птахів. Дані щодо пташиного грипу в Європі та Британії, які відстежували спалахи з жовтня 2021 року до 9 вересня 2022, опублікували Європейська агенція з безпеки харчових продуктів (EFSA), Європейський центр профілактики та контролю захворювань (ECDC) і Довідкова лабораторія ЄС щодо пташиного грипу.
У Нідерландах через пташиний грип знищили ще 200 тисяч курей.
Загалом зафіксували понад 2600 спалахів серед домашньої птиці та птахів, яких утримують в неволі. Також зазначають, що захворювання зафіксували у 3573 птахів у 37 країнах, зокрема й в Україні, але реальні цифри можуть бути вищими. Хоча в ЄС не зареєстрували жодного випадку передачі інфекції до людини, у січні один такий випадок зафіксували у південно-західній Англії.
Грип птиці — висококонтагіозна хвороба, що характеризується явищами септицемії, ураженням органів дихання і травлення. Збудник хвороби – РНК-геномний вірус, який у диких птахів не викликає масового захворювання та важких симптомів, проте, серед домашньої птиці може викликати гострий перебіг захворювання та загибель.
Шляхи передачі та розповсюдження:
Мігруючи, перелітні птахи переносять вірус у нові місця. Хворі, а також перехворілі птахи виділяють вірус із витіканнями з носової і ротової порожнин, фекаліями, яйцем. Зараження домашньої птиці відбувається у забруднених виділеннями хворої птиці приміщеннях, через гнізда, вигули, при контакті із контамінованими предметами догляду, а також трупами або тушками забитої птиці, незнешкодженими відходами забою, яйцями. Поширення інфекції серед птахів збільшує ймовірність прямої її передачі людям при безпосередньому контакті з інфікованими (або мертвими) дикими (або свійськими) птахами або через заражену землю та воду.
Мігруючі водоплавні птахи – основне джерело вірусу в природі, вони є резервуаром вірусу та менш чутливі до інфекції.
Клінічні ознаки:
Загальні для всіх видів птахів: відмова від корму і води; підвищення температури тіла; пригнічення; порушення координації рухів, парези, паралічі; риніт; кон’юнктивіт. У курей: ціаноз шкірних покривів (зміна кольору гребеня, борідок і кінцівок); набряк підклювного простору; підшкірні геморагії (крововилив) на кінцівках; діарея; зниження виробництва яєць; кашель і чхання.
У водоплавних птахів: нервові явища (викривлення шиї, відсутність реакції на зовнішній подразник, кругові рухи); помутніння рогівки; сліпота.
Алгоритм дій власників птиці при виявлені ознак захворювання: при ознаках захворювання чи незвичній поведінці птиці, у випадку масової загибелі, необхідно терміново сповістити територіальний орган Держпродспоживслужби у вашому районі або лікаря ветеринарної медицини, який обслуговує ваш населений пункт.
Для профілактики інфекційних захворювань птиці необхідно:
- Здійснювати купівлю-продаж птиці в місцях санкціонованої торгівлі тільки за наявності ветеринарних супровідних документів;
- З метою проведення необхідних профілактичних заходів, інформувати державну ветеринарну службу про наявність птиці, на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;
- Дотримуватись режиму закритого типу (не допускати вигулу домашньої птиці поза межами дворової території);
- Утримувати птахів різних видів окремо;
- Виключити можливість контакту домашньої птиці з дикою, особливо водоплавною, і синантропними птахами;
- Не допускати сторонніх осіб в місця утримання домашньої птиці;
- Проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;
- Забій домашньої птиці, призначеної для реалізації в торгівлі, здійснювати на спеціалізованих підприємствах;
- Проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території утримання птиці;
- Проводити знезараження посліду та підстилки шляхом спалювання або біотермічним методом;
- Дотримуватися правил особистої гігієни при догляді за птицею (змінювати одяг та взуття, мити руки з милом, патрати в рукавичках);
- Для специфічної профілактики використовують атенуйовані або інактивовані вакцини.
