«Чекаю на хлопців та дівчат, які повернуться з полону», – офіцерка бригади «Азов» Марія поділилися своєю історією

Дата: 04.03.2023 20:09
Кількість переглядів: 113

Фото без описуВижити під ударами авіації та корабельної артилерії, бути сильною тоді, коли інші ламаються, прорватись в Україну крізь рашистські блокпости, працювати на формування штурмової бригади.

Офіцерка бригади «Азов» Марія розповіла про те, як оборонці Маріуполя трималися під тиском російських окупантів.

Марія виросла на Донеччині. З юності переживала біль рідної землі, більша частина якої опинилася під окупацією. Зі школи вона мріяла стати на захист Батьківщини, так само як і її старший брат. Вступила до лав 12-ї бригади оперативного призначення після випуску з Академії Нацгвардії у березні 2021 року. Тоді, як розповідає дівчина, вона навіть не уявляла, якого масштабу випробування на неї чекали вже за одинадцять місяців. Звістку про початок повномасштабного вторгнення отримала пізно вночі 24-го лютого.

«Десь о другій ночі мені зателефонували й сказали: “У нас війна. Їдь до військової частини!” Ми тоді приїхали, і ще пару днів обороняли військову частину», – розповіла Марія.

Тоді вона була заступницею командира стрілецької роти з конвоювання, екстрадиції підсудних по роботі з особовим складом. Загалом основні сили захисників Маріуполя почали концентруватися у металургійному комбінаті «Азовсталь». Він став важливим командним та логістичним центром, звідки постачалися боєприпаси, продукти бійцям, які вели вуличні бої, куди евакуювали поранених та загиблих.

«Спочатку ще у нас були запаси, але потім вже почалися проблеми з водою. Однією літровою пляшечкою води на день мились. Ділилися харчами з цивільними людьми, які були також в іншому бункері», – зазначила нацгвардійка.

Російські загарбники втрачали величезні людські та технічні ресурси, але поступово периметр навколо «Азовсталі» зменшувався. Окупанти рівняли місто із землею, разом з його мешканцями.

«Були постійні обстріли. Хлопці виїжджали на завдання, і також вели бої у місті. Моя задача була підтримувати морально-психологічний стан хлопців та дівчат, які знаходились на “Азовсталі”. Деякі дуже важко переживали ці травматичні обставини. Найбільше травмувала втрата когось рідних, – ділиться Марія. – Я пережила це на собі, коли мого брата було поранено, і спочатку по радіостанції передали, що він загинув. Це був, напевно, найважчий момент з мого перебування там».

Вона зізнається, їй дуже пощастило, адже брат виявився живим, і вона отримала шанс його побачити.

«Тоді мій старшина взяв машину, і ми до тоді поїхали до мого брата у лікарню. Я зібрала його речі, і в останній момент також взяла свою ковдру. Так боляче було тоді дивитися, коли твоя рідна людина лежить вся у крові! А ти ніяк не можеш допомогти, крім як поговорити! У цей момент не можна показувати свої емоції: плакати чи впадати в істерику. Ні! Йому від цього не стане легше!» – пояснює Марія.

Її брата тоді вдалося евакуювати гелікоптером з оточеного міста. Ситуація погіршувалася, ресурси вичерпувалися. Зник зв’язок. Командування частини ухвалило рішення дозволити особовому складу частини, зокрема жінкам, самотужки евакуюватися з Маріуполя, визначивши точкою збору Запоріжжя. Необхідно було зберегти життя особового складу в умовах, коли була вже втрачена надія на проведення деблокади міста. Марія та її три подруги спочатку переховувалися у підвалах і врешті скористалися нагодою, аби пішки почати вибиратися з оточення крізь чисельні блокпости російських окупантів: кадировців, вихідців з Бурятії, військових з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.

«Це кровожерні вбивці. Вони прийшли захопити нашу країну і вбити наших людей. Відчуваю до них, скоріше, не ненависть, а огиду», – говорить дівчина.

Девіз бригади «Азов»: «Незламні, нескорені, неспинні!». Так само випробування не зломили і дух Марії, а загартували її. Дівчина віддана своєму обов’язку та бригаді «Азов».

«Наші військовослужбовці мають унікальний бойовий досвід. Вони навчать вас воювати максимально ефективно. Ті, хто прийде до нас, буде брати участь у штурмових діях, звільняти українську землю до кордонів 1991 року», – впевнена Марія.

Гвардійці бригади «Азов» є питомою складовою Сил Оборони України, вони професійно нищать російських загарбників на південно-східних рубежах, мужньо б’ються за волю та суверенітет українських земель.

Відеоінтерв’ю Марії дивіться за посиланням.

Захисники бригади «Азов» закликають долучатися до їхніх лав і звільняти українську землю від окупантів разом. Приєднатися до штурмової бригади можна через ЦНАПи Харкова та області за такими адресами (щоденно 09.00 – 16.00):

- Харків, проспект Архітектора Альошина, 11;

- Харків, вулиця Чернишевська, 55;

- Харків, Гімназійна набережна, 26;

- Мерефа, вулиця Культури, 2б;

- Богодухів, вулиця Молодіжна, 2;

- Краснокутськ, вулиця Миру, 127;

- Лозова, вулиця Грушевського, 2;

- Первомайський, проспект Незалежності, 1;

- Красноград, вулиця Більовська, 94;

- Зміїв, вулиця Адміністративна, 16.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь