209-та річниця від дня народження Тараса Шевченка - знаменна подія в літописі української нації
Національний геній, великий поет і художник, палкий патріот і небесний воїн, який надихає на боротьбу і сьогодні, - серед янголів-охоронців світового українства.
Він – символ волелюбності та нескореності, а його життя і творчість – невичерпна скарбниця мудрості, козацький дух волі та звитяги, совість мільйонів гідних і нескорених. Піднісши український характер, волю і чин на вершини історії, Шевченко утвердив духовну основу народу для боротьби за свою державу.
“Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!”
Значна частина життя поета минула на чужині та на засланні, та він не зрікся ані рідної мови, ані Батьківщини, ані свого коріння. В листі до брата Микити Шевченко зазначає: “Та, будь ласка, напиши до мене так, як я до тебе пишу, не по-московському, а по-нашому. Бо москалі чужі люди, тяжко з ними жити. Немає з ким поплакати, ні поговорити. Так нехай же я хоч через папір почую рідне слово”. Як написав свого часу Дмитро Нитченко, “постать нашого велетня Тараса Шевченка зростає в нашій свідомості і в очах культурного світу з року в рік”.
В часи бездержавності саме “Кобзар” став національним духовним скарбом. Майже два століття поспіль його поетичне слово єднає розкидану по світу багатомільйонну українську націю в боротьбі проти ворога.
Сьогодні, коли наш народ героїчно виборює свободу та незалежність, а ворог вбиває людей, розстрілює пам'ятники та знищує мову в окупованих містах і селах, заклик Тараса Шевченка з поеми “Кавказ”, так геніально використаний Василем Стусом, актуальний, як ніколи:
Борітеся — поборете! Постань уярмлений, знедолений, закутий,
Порви важкі заіржавілі пута
і грізним громом з піднебесся грянь!
