УКЛАЛИ ДОГОВІР – НЕ ПІШЛИ ДО СУДУ: ЯК БАТЬКАМ ДОМОВИТИСЬ ПРО АЛІМЕНТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИТИНИ
Свідомо, практично та відповідально – слова, що найкраще
характеризують такий правочин як «Договір про сплату аліментів». Ця угода
регламентована Сімейним кодексом України та є цивілізованою
альтернативою батьківським суперечкам про фінансове майбутнє дитини, що
іноді відбуваються у залі судових засідань.
Як зазначила Ірина СВИСТУН, начальниця Східного
міжрегіонального управління Міністерства юстиції, домовленість між
батьком та матір’ю стосується головного – розміру та строків надходження
визначеного обсягу дитячих коштів. Окрім цього, в документі можна вписати
інформацію про засоби забезпечення виконання аліментних зобов’язань, а
саме неустойку (пеню). Повертаючись до розміру щомісячних надходжень,
батьки вправі самостійно встановлювати їх межі, проте слід пам’ятати про
мінімальний гарантований розмір аліментів. Так, сума грошей не може бути
меншою за законодавчо встановлену для дитини відповідного віку.
Договір про сплату аліментів складається у письмовій формі та
підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. У разі невиконання
одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть
стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Для його отримання
приватному чи державному нотаріусу слід подати:
заяву про вчинення виконавчого напису;
оригінал нотаріально посвідченого договору про сплату аліментів на
дитину;
документи, що підтверджують безспірність заборгованості та
встановлюють прострочення виконання зобов’язання.
Вже маючи виконавчий напис нотаріуса, можна звернутися до
виконавчої служби про стягнення заборгованості по аліментним платежам.
