Як один кущ ружі дав життя цілій плантації та допоміг покращити економіку села
Подружжя Ореста і Юлії Дейнека займається вирощуванням малини.
«Історія нашого фермерського господарства розпочалася з 2011 року, коли ми взялись за обробку угідь на Бібрщині, які належали нашим батькам. Ми посадили кілька сортів малини, оскільки вже мали досвід вирощування ягідних культур на Харківщині. Придивлялися, як поводяться різні сорти малини на Заході України, підбирали оптимальні технології вирощування та, зрештою, вирішили повністю переїхати на нашу міні-плантацію, щоб займатись вирощуванням ягід та галицької ружі. Згодом, розпочали створення унікальних малинових напоїв з різних сортів малини із збереженням сортових особливостей, а також створення різноманітних продуктів з Галицької ружі. На власному прикладі хочемо показати, що фермерський бізнес може бути смачним та пахнути квітами», - діляться історією крафтярі.
Сьогодні СФГ «Галицька сорока», що на Львівщині, має 2,5 га, на яких росте малина, ожина, чорна смородина та чорноплідна горобина. Господарство особливе тим, що має одну з найбільших на західній Україні плантацій чайної троянди, або, як кажуть місцеві, - ружі.
«Більшість цієї посадки ми отримали методом розсаджування з одного куща, який ріс біля нашого будинку. Спершу хотіли купити саджанці, але не змогли їх знайти. Минуло 5 років, і тепер у нас більше 1 тис. кущів ружі. Вважаємо, що це одна з найбільших плантацій на заході України», — зазначає співвласниця СФГ «Галицька сорока» Юлія Дейнека.
Із ружі господиня варить варення. Всі процеси — ручна праця.
Попит на цей смаколик росте в геометричній прогресії, тому в планах не лише збільшити посадкові площі, а й зробити так, щоб ружа мала географічне зазначення. Господарство також закуповує пелюстки троянд у місцевого населення.
Для виготовлення плодово-ягідного вина придбали ліцензію та необхідне обладнання.
«У нас є мрія, - каже Юлія, - щоб пляшка «Галицької сороки» коштувала 50 доларів Для цього наша якість має бути 100/100».
Юлія говорить, що вони обрали саме сімейний бізнес, щоб розвивати село та громаду, адже не всім бути бухгалтерами, перекладачами чи айтішниками. Подружжя впевнене, що чим більше буде таких малих господарств у селах, тим краще для української економіки.
Шановні мешканці Печенізької територіальної громади, якщо ви або ваші знайомі є власниками крафтового виробництва, що локально функціонує на нашій території, селищна рада запрошує до інтерв’ю. Поділіться із співгромадянами своїм підприємницьким запалом, хистом, незламністю та ознайомте з продукцією. Гуртуймось заради спільного благополуччя та процвітання громади!
