Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських культур у господарствах Харківської області в травні 2024 року

Дата: 07.05.2024 09:28
Кількість переглядів: 68

Фото без описуЗернові, зернобобові культури та багаторічні трави

 

Клоп шкідлива черепашка та інші хлібні клопи масово перелітатимуть у посіви озимої пшениці, а пізніше заселятимуть ярі пшеницю та ячмінь. Дорослі клопи,  які вижили за зиму, переважно в доброму та задовільному стані, спочатку зосереджуватимуться на зріджених полях, які добре прогріті, де живитимуться клітинним соком. Пошкодження ними стебел перед виколошуванням призводитимуть до білоколосості й зменшення маси зерна. У посівах за прохолодної погоди вони перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущіння рослин, щілинах під грудочками ґрунту, що важливо знати при обстеженні угідь для прийняття рішення щодо захисту зернових від перезимувалих клопів.

Після посиленого харчування клітинним соком клопи відкладатимуть яйця (у два ряди по 7 яєць у кожному) на стебла, листя культури та злакових бур’янів. При цьому середня плодючість однієї самиці коливається від 14-28 до 300, що пов’язано з погодними умовами, якістю корму і біотичним потенціалом черепашки. Залежно від погодних умов, яйцекладка може тривати до 40 днів.

У  Богодухівському, Лозівському та Чугуївському районах, за даними весняних обстежень зимуючий запас клопа шкідливої черепашки в середньому становив 1,1,  максимально - 3 екз. на кв.м.   

За сприятливих погодних умов (температури повітря від 19,5 до 21ºС та помірній вологості) по всіх районах області впродовж першої половини місяця  відбуватиметься  переселення цього шкідника у посіви озимих та сходи ярих  зернових культур. За відсутності дощів у травні, шкідливість клопів посилюватиметься, передусім на ярих колосових культурах, а за своєчасного випадання дощів і високої агротехніки шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена.

Після повного переселення перезимувалого клопа в посіви за порогової (2-4 і більше екз. на кв.м) чисельності шкідника під час виходу озимих зернових в трубку посіви захищають  інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні», надалі по тексту «Переліком  пестицидів ...».

Подекуди в окремих господарствах області, личинки хлібного туруна (жужелиці) деякий час продовжуватимуть живитися в озимині, згодом заляльковуватимуться. У другій половині травня місяця слід очікувати вихід жуків фітофага на поверхню ґрунту, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю, вигризаючи спочатку зав’язь, а пізніше м’яке зерно.

Злакові мухи, з яких найпоширеніші шведські, гессенська та чорна  пшенична, що мають місце повсюди на зернових колосових культурах, продовжуватимуть заселяти та пошкоджувати ярі зернові культури, в посівах яких розвиватиметься весняне покоління шведської та гессенської мух. Ці мухи дуже небезпечні для ярової пшениці, зокрема м’якої, та ячменю, а шведська і для сходів кукурудзи. Шведська муха найнебезпечніша до кущіння, коли нею уражується основне стебло. Пошкодження бокових стебел впливає на врожай слабкіше. Пошкодження рослин злаковими мухами спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна.

Смугасті хлібні блішки повсюди заселятимуть всі зернові культури. А посівам ярих можуть завдати відчутної шкоди, передусім, у разі засушливої жаркої погоди в травні. В окремих районах області можливе осередкове пошкодження рослин зернових колосових культур, зокрема ярих і слабкорозвинутих озимих великою і звичайною стебловими блішками. Знешкодження блішок досягатиметься через обробку інсектицидами, здебільшого крайових смуг.

Хлібні п’явиці (червоногруда, синя) повсюди продовжуватимуть розвиток, відкладатимуть яйця, з яких відроджуватимуться личинки, що дуже шкідливі у посівах ярих пшениці, ячменю, вівса. За низької зволоженості ґрунту ймовірне зростання шкідливості фітофага на вищевказаних культурах, яке призводить до підсихання листя злаків, відставання у рості рослин, які виділяються серед зелених білястими смугами пошкоджених листкових пластинок. З утворенням вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості захисні заходи проводять осередково в місцях надпорогового скупчення шкідника (у фази сходи – 3-и листка ярих зернових культур - ЕПШ 10-30 жуків п’явиці, кущіння - виходу в трубку - 150-200 і більше личинок на кв.м).

Злакові попелиці (звичайна, велика, інші) та пшеничний трипс повсюди в озимих і ярих зернових масово розвиватимуться за теплої вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Харчування сисних шкідників на зернових культурах викликає зменшення маси зернівки, що призводить до кількісних втрат врожаю пшениці. Окрім того, ці фітофаги, зокрема попелиця, небезпечні ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур. Обробки посівів проти личинок клопа шкідливої черепашки в ареалі шкідника ефективні також проти попелиць та трипсів.

За теплої посушливої погоди повсюди розвиватимуться цикадки, зокрема шестикрапкова, смугаста, інші, які висмоктуючи поживні речовини з рослин, пригнічують їх ріст. Вірофорні цикадки також можуть переносити вірусні хвороби. Проти вищевказаних шкідників будуть ефективні інсектициди дозволені для використання в посівах зернових колосових культур проти інших шкідників.

Наприкінці травня в посівах зернових колосових культур виходитимуть на колос та живитимуться зерном хлібні жуки (кузька, красун та хрестоносець). Ці фітофаги осередково проявлятимуться передусім у крайових смугах полів Богодухівського, Лозівського, Чугуївського та інших районів області, де середня чисельність личинок шкідника після перезимівлі становить 0,6, макс. 1 екз. на кв.м.

Під час формування зерна, за наявності 3-8 хлібних жуків на кв.м, посіви обприскують по краю, або всуціль поля на невеликих площах дозволеними інсектицидами згідно з   «Переліком  пестицидів ...».

Повсюди широке розповсюдження матимуть хвороби листя, а саме: борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз, осередково ринхоспоріоз, піренофороз, інші плямистості зернових колосових культур, які щорічно проявлятються у посівах озимини. У разі випадання дощів та  температури повітря 16-25°С, рясних рос, осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення можливе значне зростання рівня ураженості рослин. На ярому ячмені  розвиватимуться вищевказані хвороби та смугаста й сітчаста плямистості. Кореневі гнилі повсюди розвиватимуться за надмірного зволоження, перепадах температур, інших негативних факторах розвитку рослин, за яких можливий прояв антоціанового забарвлення, пожовтіння листя, тощо.

Для оздоровлення рослин озимої пшениці в кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – початку формування зернівки повсюди проти вищевказаних хвороб посіви обприскують фунгіцидами згідно з   «Переліком  пестицидів ...». Доцільно оздоровлювати високопродуктивні посіви за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження плямистостями, 5% - септоріозом) та сприятливих для розвитку хвороб температур і тривалих рос.

Під час сходів – галуження гороху розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий), які перелітатимуть з багаторічних трав за температури повітря 14-17оС. Найбільшої шкоди від жуків слід очікувати за посушливої жаркої погоди. Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху горохові попелиця, зерноїд, трипс, комарик, інші. Дощова погода за tо 19-28оС у травні сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей на рослинах гороху.

В період бутонізації - початку цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), горохової плодожерки, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м), горохового комарика посіви обробляють дозволеними інсектицидами, а насіннєві ділянки проти хвороб - фунгіцидами згідно з   «Переліком  пестицидів ...».

Проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. За теплої помірно вологої погоди сім’ядолями та першою парою справжніх листків живитимуться бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Підвищена вологість повітря за температури 18-26оС сприятиме розвитку пероноспорозу, аскохітозу, альтернаріозу, септоріозу, білої та сірої гнилей. Низькі температури під час проростання насіння, ґрунтові й повітряні посухи у післясходовий період уможливлюватимуть ураження рослин сої фузаріозною, іншими кореневими гнилями. За умов прохолодної вологої погоди можливий розвиток сім’ядольного бактеріозу.

У фазу 2-6 листочків проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) посіви сої обприскують дозволеними до використання інсектицидами згідно з   «Переліком  пестицидів ...». На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих посівів видаляють.

Люцерну, конюшину, еспарцет заселятиме комплекс шкідливих комах, з яких численними будуть бульбочкові, інші види довгоносиків (листковий люцерновий, сірий буряковий, насіннєїди-апіони, тихіус, інші), попелиці, клопи, гусениці підгризаючих і листогризучих совок, осередково лучний метелик, сарана, інші. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби.

Проти довгоносиків (5-8 екз. на кв.м), гусениць підгризаючих совок на сходах першого року проводять обприскування дозволеними до використання інсектицидами. В період стеблування - бутонізації проти комплексу комах-фітофагів, збудників хвороб за ранньовесняної сівби 2 рази підкошують трави. У посівах другого і наступних років проти жуків і личинок довгоносиків, гусениць совок, п’ядунів, а також попелиць, клопів, інших проводять підкіс багаторічних трав для одержання насіння з проміжного укосу в фазу масової бутонізації, з другого – перед чи на початку цвітіння.

 

Технічні культури

 

У травні за потепління (понад 20ºС) у період сходів – 2-3 пар справжніх листків цукрових буряків звичайний і сірий бурякові довгоносики масово заселятимуть посіви.  Щільність перезимувалих жуків становить 0,5 екз. на кв.м. Жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця. Личинки звичайного бурякового довгоносика розвиватимуться, харчуючись корінням буряків, а сірого – осоту і березки.

Повсюди за сухої сонячної погоди на ранніх сходах цукрових буряків шкодитимуть бурякові блішки,  подекуди щитоноски. Можливе пошкодження сходів жуками піщаного мідляка, чорного довгоносика.

На протязі місяця відбуватиметься активне заселення посівів цукрових буряків буряковою листковою попелицею.

На запливаючих, ущільнених ґрунтах, де наявна нестача макро- і мікроелементів живлення, без належного агротехнічного догляду сходи культури, насамперед непротруєні, уражуватимуться коренеїдом.

Для збереження сходів цукрових буряків необхідно чітко виконувати всі агротехнічні прийоми догляду за посівами, постійно контролювати поведінку шкідливих комах, а за потреби – своєчасно провести хімічний захист. За прохолодної дощової погоди у травні, для уловлення довгоносиків, які пересуваються «пішим ходом», бурячища та поля обкопують ловильними канавками. Міжрядні рихлення, які проводять відповідно до технології вирощування цукрових буряків, знищують ґрунтову кірку, яйця й личинок довгоносиків, коваликів, хрущів, інших шкідників та проростки бур`янів.

У разі надпорогової чисельності довгоносиків звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, піщаного мідляка 0,3-0,5, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки 1,5-2,5 екз. в куб.дм ґрунту посіви обприскують інсектицидами згідно з   «Переліком  пестицидів ...».

На початку заселення буряковою листковою попелицею (ЕПШ 5% заселених рослин і відсутність ентомофагів), мінуючими мухами (30% заселених рослин і 3-5 личинок у кожній) обприскують крайові смуги, а за потреби все поле дозволеними інсектицидами.

За теплої посушливої погоди сходи ярого ріпаку заселятимуть та пошкоджуватимуть хрестоцвіті блішки. У подальшому молоді рослини заселятимуть личинки ріпакових пильщика, листкоїдів, прихованохоботників, клопи, попелиці. Чорною ніжкою осередково уражуватимуться сходи, передусім на важких за механічним складом та слабко аерованих грунтах. За умов дощової прохолодної погоди  рослини будуть уражуватись пероноспорозом, фомозом, антракнозом, іншими.

В бутонах та квітках озимого ріпаку розвиватимуться личинки ріпакового квіткоїда, в стручках – насіннєвого прихованохоботника, а також вищезазначені шкідники, що наприкінці бутонізації вимагатиме обовязкового проведення захисних заходів через обробку посівів дозволеними препаратами з дотриманням санітарних строків останньої обробки до збирання врожаю. У посівах ярого ріпаку надпорогову чисельність хрестоцвітих блішок (понад 3-5 екз. на кв.м) за сухої жаркої погоди знешкоджують обробками інсектицидами згідно з   «Переліком  пестицидів ...».

Обмежують поширення чорної ніжки весняні боронування й міжрядні рихлення відповідно до технології вирощування озимої та ярої культури. Оздоровлюють посіви ріпаків за появи фомозу, пероноспорозу, борошнистої роси, альтернаріозу дозволеними фунгіцидами згідно з   «Переліком  пестицидів ...».

Передусім нетоксиковані сходи соняшнику повсюди пошкоджуватимуть дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів, що може призвести до зрідження посівів. Також рослинам загрожуватимуть сірий та чорний довгоносики, піщаний мідляк, кравчик,  яких за чисельності понад 2 екз. на кв.м знешкоджують інсектицидами згідно з   «Переліком  пестицидів ...».

За прохолодної дощової погоди сходи соняшнику, передусім непротруєні, уражуватимуться гнилями, пероноспорозом. У насіннєвих посівах молоді рослини, уражені пероноспорозом, видаляють і знищують.

 

Картопля та овочеві культури

 

Колорадський жук.  У травні жуки виходитимуть з ґрунту та заселятимуть сходи картоплі та пасльонових культур. Дружній вихід жуків із місць зимівлі відбуватиметься за умов стійкого потепління та після випадання теплих дощів, коли верхній шар ґрунту буде достатньо зволоженим. За оптимальних умов (t°17-24°С, відносна вологість повітря 60-75%) жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця, наприкінці місяця виплоджуватимуться личинки та шкодитимуть картоплі й іншим пасльоновим культурам.

Ранні сходи картоплі захищають у разі заселення жуком 10% рослин. Захисні заходи проти личинок проводять за масової появи першого – другого віків і чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Баклажани, помідори, перець та інші пасльонові слід обприскувати при заселенні 5% рослин. Для обробки посівів необхідно застосовувати дозволені до використання інсектициди згідно з   «Переліком  пестицидів ...».

Повсюди капусту, редиску, інші хрестоцвіті культури заселятимуть хрестоцвіті блішки, шкідливість яких зростатиме за посушливої погоди. Раннім сортам білокачанної та цвітної капусти загрожуватимуть личинки капустяної (весняної) мухи. Осередково розвиватимуться хрестоцвіті клопприхованохоботник, бариди, скрізь – гусениці першого покоління біланів, капустяної молі.

В разі заселення 10% рослин капусти по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на рослину проводять крайові або суцільні обприскування посівів дозволеними інсектицидами згідно з   «Переліком  пестицидів ...».

Цибулева муха заселятиме та пошкоджуватиме рослини цибулі, розвиватиметься цибулевий прихованохоботник, цибулевий трипс. За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі «на перо») обприскують препаратами з інсектицидною дією згідно з   «Переліком  пестицидів ...».

 

Плодові насадження

 

У плодових насадженнях у травні продовжуватимуть розвиватися і завдавати шкоди листкам, квіткам і зав’язі плодових дерев садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд. Заляльковуватимуться личинки яблуневого квіткоїда, а в період опадання зайвої зав’язі масово з’являтимуться молоді жуки, які прогризатимуть у бутонах дірки і виходитимуть назовні.

В занедбаних насадженнях у період утворення зав’язі яблуні заляльковуватимуться гусениці білана жилкуватого, продовжуватимуть харчування гусениці золотогуза, розанової листокрутки, яблуневої молі. Скрізь у незахищених садах і лісопаркових насадженнях гусениці кільчастого і непарного шовкопрядів об’їдатимуть листки, квітки та зав’язі. Повсюди молоді листки та пагони продовжуватимуть заселяти та пошкоджувати сисні шкідники (кліщі, попелиці, медяниці, щитівки і несправжньощитівки).

Скрізь заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів якої відбуватиметься за суми ефективних температур (вище 10оС) 90-110оС, масовий літ за 150-170оС. Відкладання яєць фітофагом спостерігатиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16оС у вечірні години. В сонячну тиху погоду за температури не нижче 16оС активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця, згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру. Вишнева муха літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав’язі у вишні й черешні.

Скрізь в зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, найсприятливіші умови для зараження якою створюватимуться за tо 18-25оС і значному насиченні повітря вологою. Розвитку моніліального опіку сприятимуть прохолодна (tо 12-16оС) дощова погода, тумани в період цвітіння. В насадженнях кісточкових культур масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу, полістигмозу сливи сприятиме прохолодна погода з приморозками та значними опадами, у зерняткових насадженнях за температури 18-20оС розвиватиметься парша.

Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць та парші, моніліального опіку, борошнистої роси обприскують дозволеними інсектицидами та фунгіцидами згідно з   «Переліком  пестицидів ...». Через 10-12 днів після попередньої хімобробки проти яблуневого пильщика, листокруток та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять наступні обприскування  інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів.

При відлові феромонною пасткою за 7 днів спостережень 5 метеликів яблуневої або одного східної плодожерки, на початку відкладання ними яєць зерняткові насадження обприскують дозволеними інсектицидами  з додаванням проти парші та інших хвороб препаратів з фунгіцидною дією згідно з   «Переліком  пестицидів ...».

Після закінчення цвітіння кісточкові сади захищають від кокомікозу,  клястероспоріозу, моніліального опіку та інших хвороб препаратами з фунгіцидною дією з додаванням в насадженнях вишні та черешні проти листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, інших шкідників інсектицидів. На сливі через 10 днів після попереднього обробітку, на початку відродження гусениць сливової плодожерки проти неї та товстоніжки  насадження обприскують дозволеними інсектицидами з додаванням за необхідності фунгіцидів, обов’язково дотримуючись чергування препаратів та згідно з   «Переліком  пестицидів ...».

У період масового льоту вишневої мухи (на початку цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти вишневої мухи обприскують дозволеними препаратами інсектицидної дії  з додаванням проти кокомікозу, моніліального опіку та інших хвороб фунгіцидів дотримуючись     «Переліку  пестицидів ...».

 

Багатоїдні шкідники

 

Саранові (стадні види – італійський прус та нестадні – кобилки блакитнокрила¸ чорносмугаста, хрестовичка мала, інші). У травні за встановлення температури повітря 15-18ºС протягом двох тижнів, в ареалі саранових (Ізюмського, Куп’янського, Лозівського, інших районів) відбуватиметься виплодження личинок. За прогрівання ґрунту до 23ºC на глибині залягання ворочок розпочнеться вихід личинок на поверхню. Личинки розвиватимуться в багаторічних травах, цілинних землях, занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах та заселятимуть посіви, які прилягають до місць резервації цих комах.

У більшості районів очікується перевага нестадних видів. За умов жаркої посушливої погоди (tº 25-30°С і низької вологозабезпеченості) ймовірне утворення осередків з високою чисельністю саранових, шкідливість яких зростатиме в разі передчасного загрубіння та вигорання рослинності в місцях їх резервацій. У пошуках соковитої рослинності личинки переселятимуться в посіви кукурудзи, соняшнику, сої,  багаторічних трав, овочевих культур.

Також не виключена можливість формування осередків підвищеної чисельності личинок  італійського пруса, у зазначених вище та інших районах, де може виникати потреба у хімічних обробках.

Беручи до уваги, що більшість саранових живуть і розмножуються на цілинних землях, занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах, за високої щільності ворочок найбільш ефективним агротехнічним прийомом є проведення боронування, оранка або дискування всієї площі в залежності від характеру її використання. За щільності 1-2 і більше ворочок на кв.м та високої чисельності саранових в період вегетації (ЕПШ личинок італійського пруса 2-5, нестадних видів 10-15 екз. на кв.м.) проводять суцільні хімічні обробки. Осередки личинок першого віку слід локалізовувати дозволеними інсектицидами згідно з   «Переліком  пестицидів ...».

 Основну масу стадних комах слід ліквідувати до закінчення розвитку личинок третього-четвертого віків. Обробки необхідно проводити вранці та ввечері, коли комахи знаходяться на рослинах.

Лучний метелик. Протягом місяця перезимувалі гусениці лучного метелика заляльковуватимуться, а за середньодобової температури понад 15ºС і суми ефективних температур (більше 10ºС) близько 80ºС розпочнеться літ метеликів, за температури вище 17ºС, коли СЕТ досягне 150-200ºС літ може стати масовим. За несприятливих умов (періодичне похолодання, посуха) сума ефективних температур до початку масового льоту може становити 350°С, тому початок льоту метеликів і їх масовий літ можуть бути розтягнутими.

Ймовірно осередки підвищеної чисельності і шкідливості гусениць цього шкідника виявлятимуться в місцях резервацій та прилеглих до них посівах сільськогосподарських культур Ізюмського, Куп’янського, Чугуївського, Харківського та інших районів ареалу комах.

Сприятливі умови під час льоту та відкладання яєць (t +22-25°С, роси, опади, квітучі рослини) можуть створити оптимальні умови для реалізації потенційної можливості масового розвитку і шкідливості лучного метелика, передусім у багаторічних травах, соняшнику, овочах, інших культурах. При проведенні обстежень на виявлення лучного метелика необхідно звернути увагу на те, що основна маса метеликів концентрується в балках, лісосмугах, галявинах лісів, посівах багаторічних трав. Така міграційна діяльність пов’язана з пошуком квітучої рослинності для додаткового живлення або сприятливих стацій для відкладання яєць.

Також необхідно звернути увагу на те, що метелики цього шкідника здатні мігрувати з повітряними масами на значні відстані,  зокрема з сусідніх районів і областей.  

На початку та під час масового відкладання яєць, після сильного льоту метеликів (10-50 екз. на 10 кроків) випускають трихограму.

Під час спалахів масового розмноження найдієвішим і ефективним є використання хімічного захисту рослин, який найдоцільніше проводити проти гусениць молодших віків, оскільки розвиток їх в цей період відбувається значно швидше, ніж у старших і чуттєвість до інсектицидів знижується (для кожного наступного віку майже вдвічі). Науковцями розроблені економічні пороги шкідливості (ЕПШ) гусениць лучного метелика в основних сільськогосподарських культурах: буряки цукрові, кормові, столові 4-5 екз. на кв.м у фазі 2-10 справжніх листків; соняшник - 8-10 екз. на кв.м у фазі 4-6 листків; овочеві культури - 8-10 екз. на кв.м – перше покоління; багаторічні трави (насінники, отава) - 10 екз. на кв.м – перше покоління; кукурудза - 5-10 екз. на кв.м - сходи – 4-6 листків. За умов прохолодного достатньо вологого вегетаційного періоду ЕПШ у 1,2 рази вищі.

         Навесні гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика виявлені на рослинних рештках кукурудзи, товстостеблових бур’янів за чисельності 1 гусениця на рештку на 3% решток. У травні гусениці заляльковуватимуться.  

Виявлена щільність дротяників та несправжніх дротяників, личинок хрущів (0,7-2 екз. на кв.м)  на полях під посів просапних культур, зокрема  соняшнику, кукурудзи та інших культур є меншою за економічний поріг шкідливості, проте можливе  осередкове поширення  зазначених шкідників за чисельності вище ЕПШ. Ефективно регулює чисельність ґрунтових шкідників у просапних культурах міжрядний обробіток ґрунту, якщо він співпадає з найвразливішими стадіями розвитку шкідників (яйця, личинки). Захист сходів просапних культур від ґрунтових шкідників уможливлюється заводською токсикацією насіння культур. Для захисту овочевих культур корені рослин перед висаджуванням розсади у відкритий грунт замочують у робочому розчині інсектицидів відповідно до   «Переліку  пестицидів ...».

Підгризаючі (озима, оклична) совки.  Перезимувалі гусениці V-VI віків за чисельності 0,5-1 екз. на кв.м виявлено у Богодухівському, Лозівсьскому  та Чугуївському районах, де існує ймовірність осередкового збільшення чисельності й шкідливості фітофага, зокрема у посівах озимих, просапних та інших культур, де слід передбачити випуск трихограми совочної форми.

В травні відбуватиметься масове заляльковування гусениць, літ та відкладання яєць метеликами першого покоління. За утворення осередків надпорогової чисельності гусениць (ЕПШ у посівах буряків 1-2, кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних культур - 3-8, озимої пшениці - 2-3 екз. на кв.м) застосовують дозволені до використання інсектициди, які доцільніше застосовувати в період виплодження гусениць та появи другого віку їх, коли вони живляться відкрито і є найбільш уразливими.

Літ метеликів 1-го покоління капустяної, городньої, помідорної, бавовникової, люцернової, інших листогризучих совок відбуватиметься за температури 18-20°С. Обмежує чисельність та шкідливість совок в цей час застосування совочної форми трихограми, яку випускають на початку та в кінці масового відкладання метеликами яєць.

В багатьох районах на сходах  соняшнику, кукурудзи, інших просапних культур існує ймовірність зростання шкідливості піщаного мідляка. За наявності більше 2 жуків на кв.м посіви захищають інсектицидами згідно з   «Переліком  пестицидів ...».

Повсюди у кісточкових, яблуневих садах відмічатиметься шкідлива діяльність жуків оленки волохатої. Протягом місяця шкідник заселятиме всі квітучі сільськогосподарські та декоративні рослини.

Мишоподібні гризуни повсюди розвиватимуться та шкодитимуть у посівах озимих зернових, ріпаку, багаторічних трав, тощо. Після виходу озимих в трубку шкідливість гризунів може осередково зрости. Тому доцільний подальший моніторинг посівів і за потреби розкладання дозволених отруєних  принад.

 

Вчасне виявлення вогнищ шкідників і осередків ураження хворобами та дотримання регламентів застосування пестицидів (норм витрати, строків очікування та інших) є запорукою ефективної боротьби з ними та безпечності отриманої продукції рослинництва.

При застосуванні пестицидів  необхідно суворо дотримуватись “Державних санітарних правил “Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві”.

 

 

Заступник начальника

відділу захисту рослин,

фітосанітарної діагностики

та прогнозування

Головного управління

Держпродспоживслужби в Харківській області                   Едуард ОСТРОВЕРХ

 

                        

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь