СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ РАДИТЬ БАТЬКАМ ЩО РОБИТИ, ЯКЩО КРИВДНИКОМ Є ВЧИТЕЛЬ?
Більшість вчителів, з якими зустрічається Ваша дитина, – відповідальні люди, професіонали своєї справи, які доброзичливо ставляться до дітей.
На жаль, іноді у школах трапляються випадки, коли вчитель провокує булінг, поділяючи учнів на улюбленців та аутсайдерів, навішує на них ярлики, чим створює конфліктну ситуацію у дитячому колективі та загострює її. Або навіть сам вчитель може принижувати дитину, “булити” її.
Коли йдеться про випадки фізичного насильства відносно дитини, то, звичайно, треба відразу звертатися до Національної поліції України. Радимо це робити одразу після факту фізичного насильства, щоб зафіксувати правопорушення та провести медичний огляд дитини для фіксації можливих травм.
Але коли булінг з боку педагога має економічний чи психологічний характер, батьки подекуди не впевнені, як саме треба правильно діяти, оскільки бояться погіршити ставлення до своєї дитини. Хоча ця стурбованість, будемо відверті, має під собою підстави, але варто усвідомлювати, що замовчування, ігнорування знущання призведе до набагато небезпечніших наслідків.
До економічного булінгу можна віднести поділ та відокремлення дітей за фінансовим становищем.
Прикладом таких випадків є ситуація, коли дитину не пригостили тортом, бо її мама не здала на нього кошти.
Розповсюдженою проблемою є закупівля батьками додаткових зошитів лише для частини класу: тими, хто може здати кошти. І виникає серйозний конфлікт там, де вчитель проводить навчання лише за цими зошитами, відокремлюючи учнів, батьки яких не бажають або не мають змоги купити ці зошити.
І тоді вчитель може почати булити таких дітей їх та сприяти булінгу іншими учнями й батьками. Це – дуже прикро та небезпечно.
Зазначимо, що вчитель має право використовувати у навчальному процесі лише ті підручники, посібники та робочі зошити, які мають відповідний гриф МОН.
Повернемося до того, що ж робити батькам, якщо кривдником стає вчитель. Нагадуємо, ознакою булінгу є систематичність знущань.
Заспокойте і підтримайте свою дитину. Це – найголовніше. Поговоріть зі своєю дитиною про те, що відбувається у школі. Будьте прихильні і справді слухайте. Переконайтеся, що випадок булінгу дійсно мав місце. Запитайте дитину про її бачення вирішення ситуації. Для батьків найважливіше – допомогти дитині захиститися від знущань. Тому не соромтеся звернутися за консультацією до психолога. Крім того, попросіть педіатра перевірити у дитини ознаки депресії, тривожності та чи є в неї проблеми зі сном. Самостійно слідкуйте за ознаками булінгу і пам’ятайте, що часто діти не повідомляють про булінг.
Ретельно з’ясуйте всі обставини події, розгляньте можливість зустрічі та розмови з учителем.
Якщо вчитель йде на контакт – поспілкуйтесь з ним: ввічливо, але твердо попросіть пояснити його дії. Досить часто такого спілкування вистачає, щоб або припинити булінг, або з’ясувати, що булінгу як систематичного приниження дитини не було, а був якийсь інцидент у школі, який цілком можна владнати через спокійне спілкування. Намагайтеся зберігати самовладання і вислухати точку зору учителя. Уникайте крику, звинувачень та різноманітних погроз. Натомість дозвольте вчителю висловитись.
Звичайно, потрібно чітко і недвозначно висловити власне занепокоєння тим, що дитина могла стати жертвою булінгу, але переконайтеся, що ви надаєте можливість і іншим людям (зокрема – вчителю) взяти участь у розмові. Наприклад, якщо вам здається, що ваша дитина відчуває страх на уроці, не має бажання бути присутнім на заняттях, ховається або вимикає камеру та звук під час он-лайн уроків, згадайте цей факт. Потім запитайте вчителя, що він з цього приводу думає. Цей крок дозволяє педагогам говорити про те, що вони бачать. Тоді менша ймовірність, що педагоги займатимуть захисну позицію, якщо ви відкриті для того, щоб почути їхню думку.
Побудуйте самооцінку вашої дитини.
Якщо дитина постраждала чи страждає від цькування, важливо, щоб вона навчилася бачити свої сильні сторони. Тому заохочуйте її зосередитись на чомусь іншому, наприклад, на хобі чи нових захопленнях. Не говоріть з дитиною про булінг занадто багато. Якщо у вашому спілкуванні переважають негативні теми, діти можуть надто зосередитись на негативному у своєму житті. Допоможіть їм побачити, що в житті є інші речі, яким слід радіти. Це зробить дитину більш стійкою.
Документуйте те, що відбувається з дитиною.
Якщо ж ви, дізнавшись все, що можна з позиції батьків, вважаєте, що булінг, на жаль, мав місце, а розмова з вчителем не допомагає вирішити проблему – готуйтеся до складної розмови з директором школи. Тому – фіксуйте все, що відбувається і що можна вважати ознаками булінгу, включаючи дати, час, свідків, дії та наслідки. Наприклад, якщо дитина каже вам, що вчитель принижує її перед класом, обов’язково запишіть дату, час, все, що було сказано, та присутніх учнів.
При чому надзвичайно важливо відокремлювати у записах факти від емоцій. Якщо інші учні беруть участь в булінгу в результаті дій вчителя, обов’язково включіть цю інформацію.
Із розповсюдженням гаджетів практично кожна людина має можливість записати телефонну розмову або відео певних ситуацій.
Враховуйте ланки влади.
Пам’ятайте, чим ближче люди до проблеми, тим більше шансів на те, що вони швидше та ефективніше її вирішать. Якщо ви одразу звернетеся до найвищої ланки, вас, швидше за все, запитають, з ким ви говорили про ситуацію та що ви до цього зробили, щоб її вирішити. Більше того, якщо проблему не намагалися вирішити на місці, то, скоріше за все, скарга батьків повернеться для розгляду саме у школу.
Тому використовуйте спочатку всі можливості для вирішення проблеми на нижчих рівнях. У цьому випадку, найнижчою ланкою є керівник закладу освіти.
Враховуйте, що якщо є задокументовані факти вашої взаємодії з керівниками освіти, до яких ви зверталися на нижчих рівнях, ці факти буде важко ігнорувати, коли звертатиметеся вище.
Зверніться до керівництва школи.
Іноді вчитель не йде на контакт та співпрацю, звинувачує учня і відмовляється визнавати, що його дії дорослої людини були неправомірними. Якщо ситуація не покращується, знущання продовжується, а розмова з вчителем не дала очікуваних результатів, обов’язково зверніться до адміністрації школи. І отут вам неодмінно стануть у нагоді ваші записи, фіксація того, що відбувалося.
Розкажіть директору про проблему та надайте для обговорення задокументовані факти. Запитайте, які саме дії керівництво школи планує зробити, щоб припинити знущання над дитиною.
Пам’ятайте, що після Вашого звернення щодо можливого випадку булінгу директор школи має створити комісію для розгляду ситуації – і повідомити правоохоронні органи про факт вашого звернення. А за результатами засідання комісії – вжити необхідних заходів, щоб захистити дитину.
Варіантів вирішення може бути достатньо багато: від зміни ставлення вчителя до дитини до – у разі крайньої необхідності – переведення дитини до іншого класу. Це не завжди можливо, але, зазвичай, керівники школи йдуть назустріч такому проханню, оскільки зацікавлені, щоб у школі не було конфліктів.
Не дозволяйте булінгу продовжуватися нескінченно
На жаль, деякі директори дозволяють вчителям, які цькують учнів, продовжувати булінг, або взагалі заперечують, що відбувається цькування. Комісія також може помилково не визнати факт булінгу. Якщо директор чи комісія не вирішують проблему, тоді подумайте про отримання юридичної допомоги. Зверніться до Національної поліції. Тут вам знадобляться всі зроблені раніше записи, електронні листи.
Тим часом вивчіть інші варіанти вирішення ситуації: наприклад, переведення в іншу школу, приватну школу, домашнє навчання та дистанційне навчання.
Якщо ви залишите дитину там, де над нею знущаються, це може мати для неї дуже негативні наслідки. Тому докладайте всіх зусиль, щоб або припинити знущання, або забрати дитину з місця проблеми.
Не варто вважати, що булінг припиниться без вашого втручання. І в жодному разі не очікуйте, що ваша дитина самостійно все здолає і все буде добре.
Не припиняйте боротися за свою дитину, навіть якщо ви не отримаєте негайних результатів. Власною наполегливістю ви зробите ситуацію кращою для дитини і захистите її право на безпеку.
