Що варто знати при укладанні трудового договору з роботодавцем
Статтею 21 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір - це угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Трудовий договір є основним засобом регулювання трудових відносин працівників та роботодавців (власників приватних підприємств), у яких кількість працівників становить не більше 250 осіб. До таких відносин застосовується спрощений режим регулювання трудових відносин, визначений главою III-Б КодексуЗаконів про працю.
У разі застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин, за взаємною згодою сторін, у трудовому договорі можуть визначатися додаткові права, обов’язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови припинення або дострокового розірвання договору.
Зокрема, спрощений режим регулювання трудових відносин передбачає можливість під час укладання трудового договору на власний розсуд та за взаємною згодою роботодавця та працівника зазначити в ньому порядок виникнення і припинення трудових відносин, системи оплати праці, норм праці, розміру заробітної плати з урахуванням встановленої законом мінімальної заробітної плати, надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, норм робочого часу та відпочинку з додержанням нормальної тривалості робочого часу на тиждень, тривалості щотижневого безперервного відпочинку та інших прав і гарантій.
Проте, жодна із зазначених в трудовому договорі норм не має суперечити Кодексу Законів про працю України.
Наприклад, якщо трудовим договором передбачено роботу в нічний час, понадурочна робота, робота у святкові, неробочі та вихідні дні, то така робота має оплачуватись згідно норм законодавства про працю.
Зокрема, робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі;
робота в понадурочний час оплачується в подвійному розмірі;
робота у святкові, неробочі та вихідні дні оплачується в подвійному розмірі бо за бажанням працівника надається інший день відпочинку;
робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
Любов Чорномор, юрист системи безоплатної правничої допомоги
