Тиждень з імунізації: з 24 квітня по 4 травня 2025 року
Вакцинація рятує життя. Подбайте про себе та рідних — зробіть щеплення»
Вакцинація – це…
Вакцинація є одною із найбезпечніших і найбільш економічно ефективних заходів громадського здоров’я у світі.
➢ Тиждень імунізації покликаний нагадати суспільству про важливу роль імунізації у збереженні здоров’я та профілактиці інфекційних захворювань. Під час загарбницької війни, розв’язаної країною-агресором – російською федерацією, мешканці Харківської області одними з перших прийняли удар та вистояли. Але сьогодні вони продовжують жити в умовах постійного стресу, нестачі медичних ресурсів та руйнування соціальної інфраструктури. Адже, особливо в умовах воєнного стану вакцинація залишається одним із найефективніших методів захисту від небезпечних хвороб та їхніх ускладнень.
➢ Здоров’я громадян - ключовий пріоритет для Держави, дотримання Національного календаря профілактичних щеплень - важлива умова безпеки як окремої особи, так і суспільства в цілому.
➢ Масове та регулярне проведення щеплень - це дієвий інструмент контролю над інфекціями, яким можна запобігти вакцинацією, заради майбутнього дітей України!
Що дає вакцинація?
• Епідеміологічне благополуччя;
• Вакцинація на рівні 95% забезпечує покращення епідемічної ситуації у країні – коли спалахи інфекційних захворювань неможливі;
• Eкономічне благополуччя;
• Поїздки (міграція) за кордон;
• Вакцинація – унікальна ланка у створенні колективного імунітету – захист навіть тих, хто не вакцинований чи має протипоказання;
• Забезпечує безпеку у дитячих колективах.
❖ Програми вакцинації щороку запобігають від 2 до 3 мільйонам смертей у світі
❖ У 2019 році близько 86% немовлят (116,3 мільйона немовлят) у світі отримали 3 дози вакцини проти дифтерії, правця і кашлюку (АКДП), що захищає від інфекційних захворювань, які можуть спричинити серйозні хвороби, інвалідність або смерть.
❖ Приватні особи й уряди отримують вигоду від значної економії коштів у результаті профілактики захворювань. Виходячи з вартості хвороб, зокрема витрати на лікування та витрати, пов’язані зі втратою працездатності, яких вдалося запобігти, кожен долар, інвестований у вакцини впродовж Десятиліття вакцин (2011-2020рр.) за оцінки приніс чистий прибуток у розмірі майже 16 доларів США.
❖ Два з трьох штамів дикого вірусу поліомієліту було знищено.
❖ Зростає кількість країн, які стали вільними від цієї хвороби (тобто Європейський регіон зберігає свій статус вільного від поліомієліту з 2002 року).
❖ Зростання кількості комбінованих вакцин (тобто дитину вакцинують від декількох захворювань однією ін’єкцією) змешує кількість необхідних ін’єкцій.
Як проводиться вакцинація
Щеплення дозволяється проводити тільки зареєстрованими в Україні вакцинами/анатоксинами згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11 серпня 2014 року № 551), та інструкціями із застосування вакцини або анатоксину, затвердженими в установленому порядку.
У пунктах щеплень для здійснення вакцинації можуть бути задіяні лише ті медичні працівники (лікар, фаховий молодший бакалавр, молодший бакалавр, бакалавр за спеціальністю 223 «Медсестринство» галузі знань 22 «Охорона здоров’я»), які пройшли спеціальну щорічну підготовку та володіють правилами організації і технікою проведення щеплень,
а також навичками надання невідкладної допомоги в разі розвитку післявакцинальних реакцій/ускладнень. Медичний персонал, який не пройшов
спеціальну підготовку, не допускається до проведення щеплень!
Перелік вакцин, рекомендованих ВООЗ
На сьогодні ВООЗ рекомендує 10 вакцин у дитячому та ранньому дитячому віці, а також одну у підлітковому віці – це рекомендації, які застосовні для всіх країн (ВООЗ, квітень 2019р.):
❖ Бацила Кальметта-Герена (БЦЖ) (1 доза – захищає від туберкульозу) ❖ Вакцина АКДП (3 дози – захищає від дифтерії, правця та кашлюку) ❖ Ревакцинація проти правця та дифтерії(у 9-15р.)
❖ Гепатит В (3-4 дози – захищає від гепатиту В)
❖ Хіб (3 дози- запобігає гемофільній паличці типу b)
❖ Пневмокок (3 дози – захищає від пневмококової інфекції)
❖ Поліомієліт (ОПВ таабо ІПВ 3-4 дози – захищає від поліомієліту) ❖ Ротавірус (2-3 дози – захищає від ротавірусної інфекції)
❖ Кір (2 дози – захищає від кору)
❖ Краснуха (1 доза – захищає від краснухи)
❖ ВПЛ (2 дози – захищає від вірусу папіломи людини, який може спричиняти рак шийки матки й інші види раку) (дівчата-підлітки)
Відповідальність медичних закладів за організацію вакцинації
Місце проведення вакцинації
Профілактичні щеплення мають проводитися лише у пунктах щеплення.
Постійний пункт щеплення (місце, де медичні імунобіологічні препарати зберігаються більше ніж двадцять чотири години і передбачено щоденне проведення профілактичних щеплень) має бути оснащений:
➢ холодильником для зберігання вакцини;
➢ термометром в холодильнику на другій полиці (місце, що найбільш чутливе до холоду) та термометром для валідації його показань;
➢ сумкою-холодильником (термоконтейнером) з двома комплектами холодових елементів (4 елементи в кожному комплекті) та термометром;
➢ столиком, що за розмірами здатний вмістити одну невелику сумку холодильник (термоконтейнер), ін’єкційні матеріали і коробку для безпечної утилізації шприців;
➢ наборами лікарських засобів та медичними виробами для надання медичної допомоги при невідкладних станах, а також аптечками для надання екстреної медичної допомоги;
➢ коробкою для безпечної утилізації шприців;
➢ кушетка;
➢ сповивальний столик;
➢ облаштованим місцем для гігієни рук (вода, мило). За неможливості обладнання місця для миття рук потрібно облаштувати дозатор з антисептиком для обробки шкіри рук;
➢ бактерицидним опромінювачем або іншим пристроєм для знезараження повітря, дозволеним до застосування в установленому порядку; ➢ інформаційними матеріалами, плакатами з вакцинації для населення і навчальними посібниками, в тому числі візуалізаційними матеріалами надання екстреної медичної допомоги при невідкладних станах, які можуть виникнути після застосування імунобіологічних препаратів (за можливості);
➢ термометром для вимірювання температури у приміщенні.
Тимчасові пункти щеплення (місце, де щеплення проводяться лише впродовж двадцяти чотирьох годин) дозволяється облаштовувати без холодильника, проте вони мають оснащуватись двома сумками-холодильниками (термоконтейнерами) з термометрами та відповідною кількістю холодових елементів залежно від обсягу вакцин (один для зберігання основного запасу вакцин, інший на робочому столі для зберігання відкритого флакона).
Крім цього, тимчасовий пункт щеплення оснащується:
➢ столиком, що за розмірами здатний вмістити одну невелику сумку-холодильник (термоконтейнер), ін’єкційні матеріали і коробку для безпечної утилізації шприців;
➢ коробкою для безпечної утилізації шприців;
➢ облаштованим місцем для гігієни рук (вода, мило). За неможливості обладнання місця для миття рук потрібно облаштувати дозатор з антисептиком для обробки шкіри рук;
➢ наборами лікарських засобів та медичних виробів для надання медичної допомоги при невідкладних станах;
➢ термометром для вимірювання температури у приміщенні.
Медичний огляд перед щепленням є обов’язковим
➢Медичні огляди осіб віком до 18 років перед щепленням або туберкулінодіагностикою у закладах охорони здоров’я проводяться у присутності батьків, або опікунів, піклувальників, або інших законних представників безпосередньо у день щеплення або туберкулінодіагностики.
➢У разі проведення щеплень або туберкулінодіагностики у дошкільних закладах або загальноосвітніх навчальних закладах медичні огляди проводяться у присутності медичного працівника.
➢При виявленні негативних змін у стані здоров’я особи призначається додаткове медичне обстеження згідно з чинними протоколами надання медичної допомоги особам відповідно до медичних показань.
➢Обов'язковою умовою для проведення медичних оглядів осіб віком до 18 років у закладах охорони здоров'я є дотримання температурного режиму у приміщенні - не нижче 22° C та достатнє освітлення.
Медичний огляд осіб віком до 18 років перед щепленням або туберкулінодіагностикою складається із:
1) збору анамнезу по органах і системах організму з огляду на тривалість та тяжкість перебігу перенесених гострих захворювань, оцінки реакції на попереднє щеплення, перебігу поствакцинального періоду;
2) термометрії;
3) огляду шкіри, слизових оболонок кон’юнктиви очей, порожнини рота; 4) у разі необхідності - клінічного обстеження органів серцево-судинної, дихальної, шлунково-кишкової систем;
Обов’язковим є:
➢отримання Інформованої згоди та оцінки стану здоров’я особи або дитини одним із батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики, затвердженої наказом МОЗ України від 31.12.2009 №1086, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.08.2010 за № 594/17889 (далі - форма № 063-2/о);
➢отримання згоди на збір та обробку персональних даних особи за формою, наведеною у додатку до цього Порядку;
Місце ін’єкції
►Для дітей віком до трьох років рекомендоване місце для введення будь
якої вакцини – це зазвичай передньобокова поверхня стегна в його середній
третині.
►Дітям старше трирічного віку та дорослим вакцини рекомендують
вводити в ділянку дельтовидного м'яза плеча (трицепс або м'язовий виступ в
області зовнішньої частини плеча, і укол робиться збоку).
►На сьогодні вводити будь-які вакцини в сідничну ділянку вкрай не
рекомендується, особливо якщо це діти молодшого віку. Це дуже високий
ризик механічного або запального ушкодження в області сідничного нерва.
Крім того, там багато жиру та часто бувають абсцеси, що знижує
ефективність вакцинації.
►У дорослого в області сідниць дуже виражений підшкірний шар, через що
такі «внутрішньом'язові» вакцинації по суті є підшкірними, тобто
некоректними.
Методи введення вакцин:
➢ Внутрішньом’язово (вводимо під кутом 90 градусів);
➢ Внутрішньошкірно (вводимо паралельно до поверхні шкіри, зрізом голки догори. Привведенні утворюєтьс папула). Єдина вакцина, що вводиться внутрішньошкірно – БЦЖ;
➢ Підшкірно (вводяться лише живі вакцини, які чутливі до антисептиків). Безпосередньо перед ін’єкцією слід почекати кілька секунд, щоб вивітрився спирт, яким обробляється шкіра в місці введення. Техніка введення: взяти шкіру у складку, голку вставити під гострим кутом до поверхні шкіри (для дорослих – 90 градусів, для малих дітей та людей зі слабо вираженим підшкірним жировим шаром введення під кутом 45 градусів).
Зауваження!
➢ Після проведення профілактичного щеплення та туберкулінодіагностики повинно бути забезпечене медичне спостереження протягом терміну, визначеного інструкцією про застосування відповідної вакцини/анатоксину/туберкуліну.
➢ Якщо в інструкції про застосування вакцини/анатоксину не вказано термін спостереження, особа, якій було проведено щеплення, повинна перебувати під наглядом медичного працівника не менше 30 хвилин після вакцинації.
Чому відбувається відмова від вакцинації?
Європейський центр профілактики та контролю захворювань у 2016 р. дещо по іншому згрупував піклувальників на тих, хто:
- нерішучі щодо вакцинації (з різних причин);
- байдужі (вважають вакцинацію низькопріоритетною, оскільки не бачать ризику для своєї дитини);
- не охоплені (наприклад, групи, які маргіналізовані суспільством і з цієї причини не вакциновані);
- активні противники (які чинять опір через особисті, культурні або релігійні переконання).
Чинники, що впливають на рішення батьків вакцинувати дітей
Ухвалення рішення батьками та піклувальниками на етапах «Обмірковування» та «Дія» щодо того, чи варто вакцинувати дитину, є складним процесом, на який впливають чинники, відомі під назвою «Три С»:
1. Confidence (впевненість).
«Довіра до ефективності й безпеки вакцин і до системи, яка їх постачає, зокрема надійність і компетентність служб охорони здоров’я та медичних працівників, а також довіра до мотивації політиків, які ухвалюють рішення про те, які вакцини потрібні та коли вони потрібні. Впевненість у вакцинації існує в діапазоні від нульової до 100% впевненості»;
2. Complacency (самозаспокоєння).
«Передбачувані ризики захворювань, яким можна запобігти за допомогою вакцинації, є низькими, і вакцинація не вважається необхідним профілактичним заходом. Окрім сприйняття загрози тяжкості захворювання та/або передачі інфекції, на самозаспокоєння щодо конкретної вакцини або вакцинації в цілому може впливати недооцінка цінності вакцини (профілю ефективності та/або безпеки) або недостатня поінформованість. Успіх програми імунізації може призвести до самозаспокоєння і, зрештою, до нерішучості.
3. Convenience (Зручність).
