Напередодні Дня працівників освіти начальник Печенізької селищної військової адміністрації Олександр Гусаров відвідав ветерана освітянської ниви, Почесну громадянку села Артемівка – Жадан Валентину Михайлівну.
Квітами та подарунками привітав її з наступаючим святом. За чашкою чаю з великим задоволенням поспілкувався з Валентиною Михайлівною, послухав її прекрасні душевні вірші.
Валентина Михайлівна більше 30 років свого життя присвятила навчанню учнів в Артемівській школі. Викладала українську мову та літературу. Вона є педагогом та наставником для багатьох поколінь дітей та вчителів.
Валентина Михайлівна - унікальна людина. Жінка, яка ніколи не втрачає оптимізму, таланту людського спілкування. Людяністю, освіченістю вона постійно демонструє свою небайдужість до долі людей. Мудра, добра, тактовна, завжди готова прийти на допомогу.
Складно представити, скільки поколінь та вихованців пройшли через неї, скільки дітей вона виховала та передала їм свої знання.
Жадан Валентина Михайлівна народилася 02 серпня 1946 року в с.Артемівка в родині колгоспників. Від самого дитинства рідна земля та народні традиції були для неї джерелом натхнення і любові.
Протягом 1953-1965 років навчалася в Артемівській середній школі, яку закінчила із золотою медаллю. У 1967 році вступила до Харківського державного університету ім. Каразіна на філологічний факультет. Професійну діяльність пов’язала зі своєю рідною школою в селі Артемівка. Викладала українську мову та літературу, учні поважали її як мудрого наставника і справжнього друга. З 1994 по 1999 роки працювала лаборантом Артемівської середньої школи. В цей же час розпочала активну роботу над створенням шкільних музеїв - «Світлиця» - осередку української культури та традицій, Музею майстра-різьбяра Бориса Лубенця – простору збереження пам’яті про талановитого земляка та його творчість.
Валентина Михайлівна разом з чоловіком виховала двох синів, які отримали гідну освіту та обрали шлях служіння людям.
Володимир присвятив себе освіті, продовжуючи справу матері, виховуючи нове покоління й утверджуючи цінність знань і культури, а Олександр обрав медицину, очолює заклад охорони здоров’я і стоїть на сторожі здоров’я людей, поєднуючи професіоналізм із високою відповідальністю.
Валентина Михайлівна закохана в своє рідне село і вірші, які сама пише, переважно про свій край, його людей та звісно ж про школу та її випускників. Варто зауважити, що жодна зустріч випускників Артемівської школи не проходить без Валентини Михайлівни. Ця чудова жінка привила любов до навчання, шкільного життя багатьом своїм випускникам, які згодом теж здобули фах вчителя і працюють в різних учбових закладах.
В доробку цієї талановитої жінки є дві збірки віршів, які побачили світ в 2016 році: «Мелодія осені» та «Шкільна зоря на вік сія». Твори Валентини Михайлівни публікувалися у численних збірниках та альманахах.
З 1997 року Валентина Михайлівна є членом «Клюбу любителів прекрасного».
У 2016 році Валентині Михайлівні було присвоєно звання «Почесний громадянин села Артемівка», що стало гідним визнанням її багаторічної праці та внеску в освіту та культуру рідного краю.
Нині Валентина Михайлівна на заслуженому відпочинку, проте і досі не полишає свою найбільшу любов – поезію. У віршах знаходить натхнення і силу, ділиться ними із рідними та близькими.
