“Пам’ятай, аби жити”
Вже зовсім скоро відбудеться одна з найважливіших культурно-мистецьких подій Печенізької громади - відкриття постійнодійочої виставки “Пам’ятай, аби жити”. Це є грантовий Проєкт від Українського культурного фонду - державного інвестора розвитку культури та креативних індустрій України #запідтримкиУКФ.
Про ідею створення виставки, її важливість та хід реалізації проєкту розповіла директор КЗ "Краєзнавчий музей ім. Т.А. Суліми Печенізької селищної ради" Л. Гур’єва.
– Під час війни культурно-мистецька галузь країни зазнала і руйнувань, і певного виснаження. Як взагалі виникла ідея створити виставку?
– Наша громада була окупована з перших днів війни і всі ми є свідками цих подій. Музейні працівники практично одразу розпочали збір історій, доказів, фото наслідків війни, опитували людей, співпрацювали з військовими, не дивлячись на високий рівень небезпеки збирали інформацію про зруйновані та пошкоджені споруди населених пунктів краю. Все це не просто записані слова - це уламки історії, які мають бути збереженими, аби наступні покоління пам'ятали про воєнне лихо, знали своїх героїв, цінували те, за що сьогодні бореться ЗСУ і вся країна. Тому створення цієї виставки було лише питанням часу. Адже в цьому і криється сама місія працівника музею - зберегти пам’ять для нащадків.
– Грантовий конкурс Українського культурного фонду - це досить серйозний проєкт. Розкажіть, будь ласка, про значення цього досягнення для вашої громади та музею.
– Для нас це надзвичайно важливий крок. Отримання підтримки від Українського культурного фонду - це не лише фінансова допомога, а й визнання важливості нашої роботи та вкладу у культурний розвиток краю. Наш проєкт спрямований на збереження пам’яті про події війни, на осмислення того, як вона вплинула на громаду. Ми прагнемо не просто зафіксувати факти, а допомогти людям переосмислити власний досвід, перетворити біль і втрати у джерело сили та патріотизму. Адже пам'ятати - значить боротися за майбутнє, навіть коли минуле сповнене болю. Це наш обов'язок перед тими, хто загинув, і заповіт для тих, хто живе.
– Що саме створено в межах проєкту “Пам’ятай, аби жити”?
– Облаштування постійної виставки наповнюється. Ми намагалися охопити різні аспекти життя громади від час війни, акцентуючи увагу на меморіалізації подвигу наших односельців. Будуть і світлини загиблих героїв, і фото, які ілюструють наслідки обстрілів, руйнування, “Дорогу життя”, буде можливість на власні очі побачити військові трофеї, речі з фронту та уламки ракет. Центральним елементом є сенсорний інформаційний кіоск - це справжнє диво техніки - сучасний мультимедійний центр, який дозволить переглядати відео, слухати аудіо, дізнаватися історії людей, що стали символами стійкості нашої громади. Для перегляду доступні всі матеріали, які ми змогли знайти про нашу громаду, а також було відзнято документальні фільми в рамках Проєкту. Такий сучасний елемент, ми впевнені, приверне увагу односельців та гостей, а особливо підростаючого покоління.
– Тож експозиція розрахована не тільки на доросле населення?
– Звичайно ні! Так, тема війни - це завжди важко і страшно, але наші діти - вони очевидці цих подій. І дуже важливо з ними розмовляти, пояснювати їм, показувати речі такими, якими вони є. Діти - це наше майбутнє. Ми хочемо, щоб вони знали правду про війну, про подвиги своїх земляків, розуміли, якою ціною здобувається свобода. Як раз через сучасні мультимедійні формати ми і зможемо донести складні історії у доступній і цікавій формі. Виставка “Пам’ятай, аби жити” - це не лише про минуле, а й про майбутнє, про те, як пам'ять і культура допомагають нам залишатися сильними, єдиними й вільними.
– Яким ви бачите подальший розвиток музею після реалізації цього проєкту?
– Ми сподіваємось, що реалізація проєкту стане початком нової сторінки в історії Краєзнавчого музею. “Пам’ятай, аби жити” - це не лише виставка, а своєрідний фундамент для створення сучасного культурного простору громади. Ми плануємо надалі розвивати цифрові формати, поповнювати базу історій та матеріалів, організовувати зустрічі з ветеранами, майстер-класи, екскурсії. Хочемо, щоб музей став живим центром спілкування, пам’яті та підтримки.
– Що б ви хотіли сказати своїм землякам, які, можливо, ще не знають про цей проєкт?
– Це наш спільний проєкт, створений для кожного мешканця громади. Ми запрошуємо всіх долучатися - приносити фотографії, спогади, предмети, ділитися історіями. Усе це допоможе створити правдиву, живу картину нашої боротьби й стійкості. Ми маємо зберегти ці свідчення для майбутніх поколінь, щоб вони завжди пам’ятали, якою ціною виборювалася свобода.
