25 лютого свій 101-й день народження відзначає жителька Печенізької громади найповажнішого віку Людмила Олександрівна Ятло
Сто один рік — це не просто поважна дата. Це століття й один рік, сповнені подій, випробувань і перемог. Це жива історія нашої громади, втілена в одній людині. Для Печенізької громади така подія — особлива гордість і велика радість.
Очільник Печенізької СВА Олександр Гусаров привітав іменинницю квітами та подарунками.
Народжена у 1925 році у Великобурлуцькому районі, вона пережила страшні роки Голодомору 1932–1933 років, Другу світову війну, повоєнну відбудову. Сьогодні є свідком ще одного тяжкого випробування для України — російської військової агресії. Її пам’ять зберігає сторінки історії, які для нас — уже підручники, а для неї — особисто прожите життя.
Попри поважний вік, Людмила Олександрівна залишається активною, цікавиться новинами, стежить за подіями в Україні та світі, знає, чим живе Печенізька громада. Вона зберегла ясність розуму, добре серце і теплу усмішку. У міру сил порається в будинку, іноді виходить на прогулянки й навіть з усмішкою каже, що не відчуває своїх років.
Найбільшим своїм багатством вважає родину: роки молодості, народження та виховання дітей, створення власного дому. З особливою вдячністю згадує чоловіка, якого кохала все життя.
Щиро радіємо, що поруч із нами є така сильна й мудра українка. Завдяки Богові та мужності наших воїнів ЗСУ Людмила Олександрівна зустрічає свій 101-й день народження у рідній домівці, в колі дітей і онуків.
Від усього серця бажаємо Вам, шановна Людмило Олександрівно, міцного здоров’я, душевного спокою, родинного тепла і ще багатьох світлих років життя. Нехай над нами буде мирне переможне небо, а Господь щедро дарує Вам многая літа — бо справжньої мудрості й любові багато не буває, навіть коли за плечима вже століття й один рік. З Днем народження!
